марка

I -и, ж.

1) Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням.

2) з означ. Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо. || Сорт, тип виробу, товару. Марка автомобіля.

••

Ма́рка акци́зного збо́ру — спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яка свідчить про сплату акцизного збору, а також легальність увезення та продажу цих виробів на території країни.

Ма́рка ге́рбового збо́ру — спеціальний знак, який свідчить про сплату гербового збору.

Това́рна ма́рка — ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів або послуг та диференціації їх від товарів та послуг конкурентів.

Торгове́льна ма́рка — див. това́рний знак.

II -и, ж.

1) За середньовіччя – сільська громада в деяких країнах Західної Європи.

2) У Франкській державі 8-9 ст. і середньовічній Німеччині – прикордонний укріплений округ із військовим управлінням.

III -и, ж.

1) У Німеччині до 2001 р. та Фінляндії – грошова одиниця, що дорівнює відповідно 100 пфенігам і 100 пенні.

2) Міра ваги у західноєвропейських державах у 9-19 ст.